Воля або смерть

Культ смерті

...або мумія совка у вишиванці

Мабуть, немає такого громадянина, України хто би не почув за останні роки гасло “Воля або смерть”.

Багато захисників вдягли подібні шеврони. Немало з них приєдналися до першої картинки. Чи все тут добре, і це просто визвольна війна? Давайте подивимось.

Історія гасла

Корені цієї єресі походять з сивої, як чоло Порошенка, давнини – щоразу, як не вистачало лохів для «захисту цінностей» або загарбницьких ідей, така ідея виникала в різних культурах в різні часи:

1. Булла про рай для хрестоносців
2. 40 незайманих дівчат для арабів
3. Вальхалла для вікінгів (та й для агро-аріїв)

Все це виглядає навіть непогано, якщо все за взаємною згодою та добровільно. Але, є нюанс:

ТІ ХТО МАЄ ВОЛЮ, ГИНУТИ НЕ КВАПЛЯТЬСЯ, НА ВІДМІНУ ВІД ТИХ ХТО БЕЗ ВОЛІ.

Відверто кажучи, людина з бусіка волю втратила при посадці в бусік незламності. Далі її добили в учебці та стройовій. А далі – вальхалла...

Українські історії

Тут пахати поле коней не вистачить, бо традиція та дуже стара – старіша за УНР, старіша за УПА. Можна лише зробити невеличкі референси на курсантів під Крутами, ця жертва стала сакральною для українського медіа-простору. Хоча якщо придивитися, молодь відправили на смерть без вибору волі. Операція була невдала, і незрозуміло, чому резерви з професійних вояків у той час стояли у Києві.

Ще один досвід некрофілії – у тренді з 2022 “Батько наш Бандера”, пісня про хлопа без ручок-ніжок.

Батько наш - Бандера,

Україна - мати,

Ми за Україну будем воювати!

Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,

Там лежить повстанець тяженько ранений.

Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,

Без лівої ноги, без правої руки.

Як прийшла до нього рідна мати його,

Плаче і ридає, жалує його.

Ой, сину ж мій, сину, вже навоювався,

Без правої ручки, без ніжки зостався

Мами ж наші, мами, не плачте за нами, ї

Не плачте за нами гіркими сльозами.

Батько наш - Бандера, Україна - мати,

Ми за Україну будем воювати!

А ми з москалями та й не в згоді жили,

На самого Петра у бій ми вступили

Москалі тікали, аж лапті губили,

А наші за ними постріли били.

Батько наш - Бандера, Україна - мати,

Ми за Україну будем воювати!

Ой, як мати сина свого поховала

На його могилі слова написала.

На його могилі слова написала: Слава Україні! Всім героям слава!

Ця дичина агресивно впарюється дітям. Дичина – так, але все це вже було. Далі побачимо.

Сьогодення

Втрати засекречено через стратегічну цінність цифр. Але що ж ми бачимо?