Посягання на садочок

Чому "садочок" не робить жодного руху вперед для країни та її населення, або як садочок перетворює людину на жлоба...

Нотатка. Ксенофобії в тексті немає.

Коли вже ми розмовляємо про кугута та жлоба, то немає жодної необхідності лишати сабжа без такої опції, як бути декомпозованим. Метою тексту не є бажання когось перевиховати, чи тим паче щось змінити. Просто маніфест про наявність такої касти. В жодному випадку не має мети сказати, що українці не такі, нація така сама як й усі інші. Є круті та видатні люди, але є кейси, коли ми заміряємо медіану через найгірше значення, в цьому випадку – це такий глибинний товариш.

Ця поведінка є енд-ту-енд в купі речей – колекціонувати баночки, заклеювати вікна етикетками з пляшок, "мухоловка на авто" та й усе інше. Найкрутіше тут те, що деякі продовжують культуру жлобства навіть за наявності ланч-боксів, плівки для вікон-жалюзі у вільному продажу. Чому? Можна зберегти 4 євро, наприклад, аргумент. )))))

Потім ті ж самі люди працюють за копійки більше за умовного поляка чи румуна, й далі скиглячи - як їх таких чудових не цінують. Цілком ситуація нагадує притчу про яйце та курку - що було першим - вже ніхто не знає.

Офіційні джерела кажуть, що це все через сотні років впливу москалів, хоча великої різниці між східними слов’янами в такому контексті немає – вони більше схожі та мають дууууже багато спільного. Перший root cause, який спадає на думку – це ортодоксія, бо всі вони саме цієї конфесії, інші ортодокси також трішки дивні (греки), але теж саме є в католицьких регіонах Білорусі та України. Та й поляки втікли недалеко. Ментальність та culture fit як є. На користь цієї версії може казати те, що в Україні, наприклад, має місце регулярний кенселінг попереднього покоління, але речі повертаються на своє місце: ру – уа, комсомол – єврокомсомол, радянська армія – ЗСУ. Комсомольці 70-80-х проти єврокомсомолу 00-х. Незмінним лишається цей садочок коло хати.

Серед генерації 50-60хх років зі Швеції (ті, хто ще їдять сьострьомінг) є люди, що дуже негативно ставляться до іноземців, міжнародної колаборації, сильні патерналістські настрої. Чому так – вони не застали міграції, вони не застали відкритих кордонів, але навпаки – свіжі спогади з більш обособленої місцевості. Такі персонажі є й в інших країнах, є й молодші. Це не завжди село, але звідти стати таким – набагато простіше. Парадокс у тому, що змінити таку людину дуже важко, а ось стати таким саме – навпаки.

Як на мене – ми бачимо саме це в Україні (східні слов'яни в цілому). Понаєхи, несприйняття міста, жага до швидкості, ВІДСУТНІСТЬ історії в місті. Це можна назвати Африкою, але, на жаль, це — Україна. Сама собою людина й непогана, але вони гуртуються, й на жаль, соціальний ліфт для таких — це саме армія. Потрапити туди іншій людині – означає кінець. Про це писав і закенселений Булгаков у есе про зустріч лікаря з полканом. Зараз можна робити ремікс оповідання, й воно буде правдою.

Туди ж можемо додати сільський екстер'єр в місті (клумби, сараї, гаражі, коробки на шафі), але ж зручно та знадобиться. На мою виключно думку – тому й старі будинки виглядають як шмат хз-чого (тут не одна причина, є корупція, звісно – але хату в селі зносять і будують нову).

Ментальність жлоба/селюка, на жаль, розповсюджується повітряно-крапельним шляхом, і відхреститися від неї важко.